Словник української мови (1927)/заздрити
| ◀ заздрений | Словник української мови З заздрити |
заздритися ▶ |
|
За́здрити, дрю, риш, гл. = За́здростити. — очи́ма. Завистливо, с завистью смотрет. Як побачить було, що хто небудь їздить на коняці, то так і заздрить очима. Рудч. Ск. II. 174.