Словник української мови (1927)/заздрувати
| ◀ заздрощі | Словник української мови З заздрувати |
зазеленити ▶ |
|
Заздрува́ти, ру́ю, єш, гл. — на. = За́здростити. Чого бо ти заздруєш на мою худобу! Хиба в мене скарби які, чи що? Екатер. г.
| ◀ заздрощі | Словник української мови Борис Грінченко З заздрувати |
зазеленити ▶ |
|
Словник української мови — З
заздрувати
Борис Грінченко
1927
Заздрува́ти, ру́ю, єш, гл. — на. = За́здростити. Чого бо ти заздруєш на мою худобу! Хиба в мене скарби які, чи що? Екатер. г.