Словник української мови (1927)/заздрість

by Борис Грінченко

◀ заздрісно

Словник української мови Борис Грінченко З заздрість

заздріти ▶

Київ: Горно, 1927

За́здрість, рости, ж. Зависть. Нема щастя без заздрості. Ном. № 1713. Завидько з заздрости нудився. Мкр. Н. 37. — ма́ти на ко́го. Завидовать кому. Заздрість має на його. НВолын. у.