Словник української мови (1927)/зазеленіти
| ◀ зазеленити | Словник української мови З зазеленіти |
зазелень ▶ |
|
Зазелені́ти, ні́ю, єш, гл. Зазеленеть. Діраве радно все поле закрило, бога просило, щоб ся зазеленіло. Ном., стр. 300. От весна настає: хліба скрізь посходили, — зазеленіло. Рудч. Ск. II. 194.