Словник української мови (1927)/зазичати

by Борис Грінченко

◀ зазирнути

Словник української мови Борис Грінченко З зазичати

зазімки ▶

Київ: Горно, 1927

Зазича́ти, ча́ю, єш, сов. в. зази́чити, чу, чиш, гл. = Позича́ти, пози́чити. Ті гроші, що твій чоловік зазичив у Загнибіди, хай твоя дочка одслуже. Мир. Пов. I. 170.