Словник української мови (1927)/зазлістно
Зовнішній вигляд
◀ зазлити | Словник української мови З зазлістно |
зазлість ▶ |
|
За́злістно, нар. — ста́ло кому́сь. Рассердился кто-либо, зло взяло кого. Зазлістно йому стало. Драг. 89.
◀ зазлити | Словник української мови Борис Грінченко З зазлістно |
зазлість ▶ |
|
Словник української мови — З
зазлістно
Борис Грінченко
1927
За́злістно, нар. — ста́ло кому́сь. Рассердился кто-либо, зло взяло кого. Зазлістно йому стало. Драг. 89.