Словник української мови (1927)/зазолити

by Борис Грінченко

◀ зазовини

Словник української мови Борис Грінченко З зазолити

зазолотити ▶

Київ: Горно, 1927

Зазоли́ти, лю́, ли́ш, гл. *1) Забучить, защелочить. Не чіпай жлукта, бо я там сорочки зазолила. Пир. у., Конон. 2) Досадить. Ти зазолив мені. НВолын. у.