Словник української мови (1927)/зазімувати
| ◀ зазімований | Словник української мови З зазімувати |
зазір ▶ |
|
Зазімува́ти, му́ю, єш, гл. 1) Зазимовать. 2) Истощить дурным кормом за зиму.
| ◀ зазімований | Словник української мови Борис Грінченко З зазімувати |
зазір ▶ |
|
Словник української мови — З
зазімувати
Борис Грінченко
1927
Зазімува́ти, му́ю, єш, гл. 1) Зазимовать. 2) Истощить дурным кормом за зиму.