Словник української мови (1927)/зайудовити
Зовнішній вигляд
◀ зайти | Словник української мови З зайудовити |
зайців ▶ |
|
Заюдо́ви́ти, влю, виш (= зайудо́ви́ти), гл. Сделаться вдовым. Не есть ти мені мати — лютая змія, мене молодого заюдовила. Чуб. V. 706.