Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/закарлючистий

Матеріал з Вікіджерел

Закарлю́чистий, а, е. Со многими загибами, поворотами. Пішов собі знову блукати по закарлючистих улицях московських. О. 1861. Шевч. X. 4.