Словник української мови (1927)/закатований
Зовнішній вигляд
◀ закатний | Словник української мови З закатований |
закатовувати ▶ |
|
Закато́ваний, а, е. 1) Замученный истязаниями, пытками. 2) Неуступчивый, упрямый. Він закатований та упертий. Левиц. Пов. 106.