Словник української мови (1927)/заквітчати
| ◀ заквітчаний | Словник української мови З заквітчати |
заквітчувати ▶ |
|
Закві́тчувати, чую, єш, сов. в. заквітча́ти, ча́ю, єш, гл. Убирать, убрать, украшать, украсить цветами (преимущественно голову), а также и цветными ягодами, материями и пр. Покладе косу на голову поверх скиндячок вінком та заквітча квітками. Кв. I. 75. Иноді труну заквітчують калиною. Ном. № 13427.