Словник української мови (1927)/закидатися
| ◀ закидати | Словник української мови З закидатися |
закидний ▶ |
|
Закида́тися, даюся, єшся, сов. в. заки́нутися, нуся, нешся, гл. 1) Забрасываться, заброситься. Закидається невід у воду. 2) Забрасываться, заброситься так, что потом не найдешь, затеряться. Десь закинулася шапка, — ніяк не знайду. Гринч. 3) Сов. в. закида́тися, даюся, єшся. Заброситься, забросаться. Все викидають та й викидають сюди, — аж поки закидався ввесь город. Гринч. *Безл. закида́ється на дощ. Похоже, что будет дождь. Воно закидається на те, що ми й сей рік без хліба будемо через таку спеку. Пир. у., Конон.