Словник української мови (1927)/заклепити
| ◀ заклепи | Словник української мови З заклепити |
заклик ▶ |
|
Заклепи́ти, плю́, пи́ш, гл. Закрыть. Ох і рада ж би я, дитя моє, до тебе встати, тобі порядок дати, — да сирая земля двері залягла, оконечка заклепила. Мет. 150.