Словник української мови (1927)/заков
| ◀ закнявчати | Словник української мови З заков |
заковезитися ▶ |
|
Зако́в, ву, м. Оковы. Бути мені у неволі, у некрутському наборі, у залізі, у закові. Бал. Одиноким дає сем'ю, із закову визволяє. К. Псал. 150.
| ◀ закнявчати | Словник української мови Борис Грінченко З заков |
заковезитися ▶ |
|
Словник української мови — З
заков
Борис Грінченко
1927
Зако́в, ву, м. Оковы. Бути мені у неволі, у некрутському наборі, у залізі, у закові. Бал. Одиноким дає сем'ю, із закову визволяє. К. Псал. 150.