Словник української мови (1927)/заколотитися

by Борис Грінченко

◀ заколотити

Словник української мови Борис Грінченко З заколотитися

заколотний ▶

Київ: Горно, 1927

Заколоти́тися, чу́ся, тишся, гл. 1) Забиться. Серце заколотилось. 2) Задрожать от волнения. Аж заколотилась уся, як побачила.