Словник української мови (1927)/законюватися
| ◀ законтрактувати | Словник української мови З законюватися |
законяти ▶ |
|
Зако́нюватися, нююся, єшся, гл. = Законя́тися. Є й такі стрільці, — але се вже дуже грішні, — що коли законюються (причащаються), то не проковтнуть закін. Шух. I. 234.