Словник української мови (1927)/закоренити
| ◀ закордонник | Словник української мови З закоренити |
закоренювати ▶ |
|
Закоре́нювати, нюю, єш, сов. в. закорени́ти, ню́, ни́ш, гл. Укоренять, укоренить.
| ◀ закордонник | Словник української мови Борис Грінченко З закоренити |
закоренювати ▶ |
|
Словник української мови — З
закоренити
Борис Грінченко
1927
Закоре́нювати, нюю, єш, сов. в. закорени́ти, ню́, ни́ш, гл. Укоренять, укоренить.