Словник української мови (1927)/закостричитися
Зовнішній вигляд
◀ закосок | Словник української мови З закостричитися |
закосянин ▶ |
|
Закостри́читися, чуся, чишся, гл. Заартачиться. Я до його рідним братом, — а він як закостричиться, так куди тобі. Лебед. у.