Словник української мови (1927)/закоханий
| ◀ закоханець | Словник української мови З закоханий |
закохання ▶ |
|
Зако́ханий, а, е. 1) Влюбленный. Закоханий хлопець. Г. Барв. 147. 2) Выхоленный, взлелеянный. Закоханий чоловік. Черк. у.
| ◀ закоханець | Словник української мови Борис Грінченко З закоханий |
закохання ▶ |
|
Словник української мови — З
закоханий
Борис Грінченко
1927
Зако́ханий, а, е. 1) Влюбленный. Закоханий хлопець. Г. Барв. 147. 2) Выхоленный, взлелеянный. Закоханий чоловік. Черк. у.