Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/закоїти

Матеріал з Вікіджерел

Зако́їти, ко́ю, їш, гл. Начать делать дурное. Спусти їм, то таке закоють, і власть твою собі присвоють. Котл. Ен. V. 37.