Словник української мови (1927)/закрапати

by Борис Грінченко

◀ закрайок

Словник української мови Борис Грінченко З закрапати

закрасити ▶

Київ: Горно, 1927

Закра́пати, паю, єш, гл. 1) Закапать, начать капать. Потанув сніг, із стріх закрапало. МВ. II. 77. 2) Закапать, накапать на что. Закрапати треба березівкою у виразку. Константиногр. у.