Словник української мови (1927)/закропити
| ◀ закровлений | Словник української мови З закропити |
закропляти ▶ |
|
Закропля́ти, ля́ю, єш, сов. в. закропи́ти, плю́, пиш, гл. 1) Окроплять, окропить. Закропляйте доріженьки, щоб ся не курили. Чуб. V. 994. 2) Омочать, омочить, освежать, освежить влагою. Ой дай, дівко, води пити, смажні уста закропити. Мл. л. сб. 237. *Нема хліба, нема й води в хаті, нічим душу закропити. Крим.