Словник української мови (1927)/закрякати
Зовнішній вигляд
◀ закрючка | Словник української мови З закрякати |
закувати ▶ |
|
Закря́кати, чу, чеш, гл. Закаркать. Закряче ворон степом летючи. Макс. (1849), 59. Закрякали чорні крюки, виймаючи очі. Шевч. 54.