Словник української мови (1927)/закріпити
| ◀ закріплення | Словник української мови З закріпити |
закріпляти ▶ |
|
Закріпля́ти, ля́ю, єш, сов. в. закріпи́ти, плю́, пи́ш, гл. Скреплять, скрепить.
| ◀ закріплення | Словник української мови Борис Грінченко З закріпити |
закріпляти ▶ |
|
Словник української мови — З
закріпити
Борис Грінченко
1927
Закріпля́ти, ля́ю, єш, сов. в. закріпи́ти, плю́, пи́ш, гл. Скреплять, скрепить.