Словник української мови (1927)/закріпостити
| ◀ закріплятися | Словник української мови З закріпостити |
закріпощати ▶ |
|
Закріпоща́ти, ща́ю, єш, сов. в. закріпости́ти, щу́, сти́ш, гл. Закрепощать, закрепостить. І як степи запорозські тоді поділили і панам на Україні люд закріпостили. Шевч. 260.