Словник української мови (1927)/закудлувати
Зовнішній вигляд
◀ закудлати | Словник української мови З закудлувати |
закуйовдити ▶ |
|
Заку́длувати, лую, єш, сов. в. заку́длати, лаю, єш, гл. Ерошить, вз'ерошить, запутать (волоса). Заспаний, закудланий. О. 1861. VI. 77.