Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/закуняти

Матеріал з Вікіджерел

Закуня́ти, ня́ю, єш, гл. Задремать. Коли б сьогоднішню був ніч хоч закуняв. Гул.-Арт. О. 1861. III. 83.