Словник української мови (1927)/закурений
| ◀ закурвити | Словник української мови З закурений |
закурити ▶ |
|
*Заку́рений, а, е. 1) Запыленный. 2) Задымленный, закоптелый. Сл. Нік.
| ◀ закурвити | Словник української мови Борис Грінченко З закурений |
закурити ▶ |
|
Словник української мови — З
закурений
Борис Грінченко
1927
*Заку́рений, а, е. 1) Запыленный. 2) Задымленный, закоптелый. Сл. Нік.