Словник української мови (1927)/закутуляти

by Борис Грінченко

◀ закутуватися

Словник української мови Борис Грінченко З закутуляти

закухарювати ▶

Київ: Горно, 1927

Закутуля́ти, ля́ю, єш, гл. Задвигать ртом, плохо пережевывая пищу или перемещая во рту напиток. Налив чарку і знову вилив у рот, закутуляв, ковтнув. Мир. ХРВ. 178.