Словник української мови (1927)/закутуляти
Зовнішній вигляд
◀ закутуватися | Словник української мови З закутуляти |
закухарювати ▶ |
|
Закутуля́ти, ля́ю, єш, гл. Задвигать ртом, плохо пережевывая пищу или перемещая во рту напиток. Налив чарку і знову вилив у рот, закутуляв, ковтнув. Мир. ХРВ. 178.