Словник української мови (1927)/закуцьорблений
◀ закушланий | Словник української мови З закуцьорблений |
закушпелити ▶ |
|
*Закуцьо́рблений, а, е. Закрученный. Гафійка чухала їм (поросятам) животи, такі рожеві, повні, тоді вони одставляли ще задню ногу, а закуцьорблений хвостик, наче живий калачик, ввесь час тремтів. Коцюб.