Словник української мови (1927)/закушувати
| ◀ закуштувати | Словник української мови З закушувати |
залагоджувати ▶ |
|
Заку́шувати, шую, єш, сов. в. закуси́ти, шу́, сиш, гл. Закусывать, закусить. Ном. № 6001. Уже закушував смачненько, хто добре пінної лигнув. Котл. Ен. V. 21. По одній не закушують. Ном. № 11527. *Закуси́ти зу́би на ко́го. Заглядываться на кого, увлекаться кем. Я чула, що ти закусив губи на ту молоденьку удовичку. Черемш.