Словник української мови (1927)/залаштувати

by Борис Грінченко

◀ залатувати

Словник української мови Борис Грінченко З залаштувати

залаштунковий ▶

Київ: Горно, 1927

Залаштува́ти, ту́ю, єш, гл. 1) Заделать; починить, исправить. Годилося б залаштувати сю межу, де плуг переорав. Лубен. у. *2) Уладить. Сл. Нік.