Словник української мови (1927)/залебоніти
| ◀ залебедіти | Словник української мови З залебоніти |
залевчник ▶ |
|
*Залебоні́ти, ню́, ни́ш, гл. Забормотать, залепетать. Затремтів цілим тілом і залебонів щось. Франко.
| ◀ залебедіти | Словник української мови Борис Грінченко З залебоніти |
залевчник ▶ |
|
Словник української мови — З
залебоніти
Борис Грінченко
1927
*Залебоні́ти, ню́, ни́ш, гл. Забормотать, залепетать. Затремтів цілим тілом і залебонів щось. Франко.