Словник української мови (1927)/залеглий
| ◀ залевчник | Словник української мови З залеглий |
залеглість ▶ |
|
Зале́глий, а, е. 1) Залежалый. 2) Недоплаченый. *3) — кому. Подчиненный (кому). Сл. Нік.
| ◀ залевчник | Словник української мови Борис Грінченко З залеглий |
залеглість ▶ |
|
Словник української мови — З
залеглий
Борис Грінченко
1927
Зале́глий, а, е. 1) Залежалый. 2) Недоплаченый. *3) — кому. Подчиненный (кому). Сл. Нік.