Словник української мови (1927)/залляти

Матеріал з Вікіджерел

Залля́ти, ля́ю, єш, гл. = Зали́ти. Лучче було мене, мати, в купелі залляти, ніж такую нещасную на світ видавати. Чуб. V. 361.