Словник української мови (1927)/залуплюватися
◀ залуплювати | Словник української мови З залуплюватися |
залупчистий ▶ |
|
Залу́плюватися, лююся, єшся, сов. в. залупи́тися, плю́ся, пишся, гл. Залупливаться, залупиться.
◀ залуплювати | Словник української мови Борис Грінченко З залуплюватися |
залупчистий ▶ |
|
Словник української мови — З
залуплюватися
Борис Грінченко
1927
Залу́плюватися, лююся, єшся, сов. в. залупи́тися, плю́ся, пишся, гл. Залупливаться, залупиться.