Словник української мови (1927)/залюблюватися

by Борис Грінченко

◀ залюблювати

Словник української мови Борис Грінченко З залюблюватися

залюднення ▶

Київ: Горно, 1927

Залю́блюватися, лююся, єшся, сов. в. залюби́тися, блю́ся, бишся, гл. Влюбляться, влюбиться, полюбить. Чи не було річки утопитися, чи не було кращих залюбитися? Чуб. V. 540. Не вірю, щоб так швидко й дуже залюбитись можна було. Котл. НП. 344.