Словник української мови (1927)/залякати
| ◀ заляканість | Словник української мови З залякати |
залякатися ▶ |
|
Заля́кувати, кую, єш, сов. в. заляка́ти, ка́ю, єш, гл. Запугивать, запугать. Наскакуєш, щоб дух мій залякати. К. Іов. 23.
| ◀ заляканість | Словник української мови Борис Грінченко З залякати |
залякатися ▶ |
|
Словник української мови — З
залякати
Борис Грінченко
1927
Заля́кувати, кую, єш, сов. в. заляка́ти, ка́ю, єш, гл. Запугивать, запугать. Наскакуєш, щоб дух мій залякати. К. Іов. 23.