Словник української мови (1927)/заляпотіти
Зовнішній вигляд
◀ заляпати | Словник української мови З заляпотіти |
заляскати ▶ |
|
Заляпоті́ти, почу́, ти́ш, гл. 1) Захлопать (быстро, учащенно). 2) Закапать (учащенно).
◀ заляпати | Словник української мови Борис Грінченко З заляпотіти |
заляскати ▶ |
|
Словник української мови — З
заляпотіти
Борис Грінченко
1927
Заляпоті́ти, почу́, ти́ш, гл. 1) Захлопать (быстро, учащенно). 2) Закапать (учащенно).