Словник української мови (1927)/заляскотіти
| ◀ заляскати | Словник української мови З заляскотіти |
залячи ▶ |
|
Заляскоті́ти, кочу́, ти́ш, гл. 1) Учащенно захлопать, защелкать. 2) Быстро заговорить; чаще: закричать резким голосом. Як заверещить, заляскотить на мене. Г. Барв. 300.