Словник української мови (1927)/залітати
◀ заліт | Словник української мови З залітати |
залітний ▶ |
|
Заліта́ти, та́ю, єш, сов. в. залеті́ти, лечу́, ти́ш, гл. Залетать, залететь. В чужий край не залітай, щоб крилечка мати. Ном. № 9421. За сто миль залетіла. Ном., стр. 303.