Словник української мови (1927)/замазати
| ◀ замаґадзяти | Словник української мови З замазати |
замазка ▶ |
|
Зама́зувати, зую, єш, сов. в. зама́зати, жу, жеш, гл. 1) Замазывать, замазать. Не йди туди, де ликом зав'язано, а калом замазано. Рудч. Ск. I. 102. 2) Запачкивать, запачкать. 3) Покрывать, покрыть в след. примере: Густі хмари замазали небо. Мир. ХРВ. 238.