Словник української мови (1927)/замахнути

by Борис Грінченко

◀ замахати

Словник української мови Борис Грінченко З замахнути

замахнутися ▶

Київ: Горно, 1927

Замахну́ти(ся), хну́(ся), не́ш(ся), гл. Замахнуться. Вихватила у його з-за халяви ножа і замахнула, і одрубала гайдамаці голову. Рудч. Ск. II. 153. Замахнись, та не вдарь. Ном. № 3810.