Словник української мови (1927)/замелуватий
| ◀ замел | Словник української мови З замелуватий |
замельдувати ▶ |
|
Заме́луватий, а, е. Завирающийся; много попусту болтающий. Константиногр. у.
| ◀ замел | Словник української мови Борис Грінченко З замелуватий |
замельдувати ▶ |
|
Словник української мови — З
замелуватий
Борис Грінченко
1927
Заме́луватий, а, е. Завирающийся; много попусту болтающий. Константиногр. у.