Словник української мови (1927)/замелювати

by Борис Грінченко

◀ замелькати

Словник української мови Борис Грінченко З замелювати

замелюватися ▶

Київ: Горно, 1927

Заме́лювати, люю, єш, гл. Закатываться; сходить в сторону. Сани замелюють. К. Михальч. Женці почали замелювати з правого боку, та й поламали постать. К. Михальч.