Словник української мови (1927)/заможний

by Борис Грінченко

◀ заможненький

Словник української мови Борис Грінченко З заможний

заможність ▶

Київ: Горно, 1927

Замо́жний, а, е. Зажиточный, состоятельный. Родич мій був хазяїн заможний, хлібороб. МВ. II. 75. Зізвав к собі панів вельможних, старих, чиновних і заможних. Котл. Ен. IV. 49. Ум. Заможне́нький. Заможненька була дівчина. Г. Барв. 449.