Словник української мови (1927)/заморгати
| ◀ замора | Словник української мови З заморгати |
замордати ▶ |
|
Заморга́ти, га́ю, єш, гл. Заморгать, зашевелить бровями. Оддай мене за такого, що чорнії уси: він до мене заморгає, а я засміюся. Чуб. V. 561.
| ◀ замора | Словник української мови Борис Грінченко З заморгати |
замордати ▶ |
|
Словник української мови — З
заморгати
Борис Грінченко
1927
Заморга́ти, га́ю, єш, гл. Заморгать, зашевелить бровями. Оддай мене за такого, що чорнії уси: він до мене заморгає, а я засміюся. Чуб. V. 561.