Словник української мови (1927)/заморювати
| ◀ замор'я | Словник української мови З заморювати |
заморяти ▶ |
|
Замо́рювати, рюю́, єш и заморя́ти, ря́ю, єш, сов. в. замори́ти, рю́, риш, гл. 1) Замаривать, заморить, изнурить. Вона повинна умерти на той час і заморити все в домі. Левиц. Пов. 14. 2) Приводить, привести в безпамятство, лишить чувств, *усыплять, усыпить, хлороформировать. Молодиці різали ногу, — вона казала, що слабого спершу заморяють, а тоді ріжуть. Киев. г. *3) Замори́ти пень, коло́дку, ву́лик. Удушить серным дымом улей пчел. Пир. у., Конон. Що ми того меду поїли! Було батько як заморить колодок три, або й більш, як надбають його, — та і їсти вже не хочеться. Гринч. II. 88. 4) Замори́ти дідка́. В детской игре в дідо́к: ударить палкою на лету деревянный шар (дідо́к). Ив. 25.