Словник української мови (1927)/замуцкуватий
| ◀ замутніти | Словник української мови З замуцкуватий |
замучити ▶ |
|
Заму́цкуватий, а, е. Затверделый. Де сичавиця була, то замуцкувате поле. Черк. у.
| ◀ замутніти | Словник української мови Борис Грінченко З замуцкуватий |
замучити ▶ |
|
Словник української мови — З
замуцкуватий
Борис Грінченко
1927
Заму́цкуватий, а, е. Затверделый. Де сичавиця була, то замуцкувате поле. Черк. у.